Сімейний кодекс (СКУ) узаконив в Україні шлюбний договір (йому відводиться цілий розділ, 10) майже два десятиліття тому. Проте угоди між подружжям, яке регулює майнові відносини, все ще можна вважати великою рідкістю. В середньому, за рік в Україні таких контрактів укладають близько тисячі. Це становить приблизно 0,3% від кількості зареєстрованих шлюбів.
Хто може підписати шлюбний контракт і на який термін
Укладання шлюбного договору на підставі ч. 1 ст. 92 стає можливим між:
- подружжям, які перебувають у шлюбі;
- особами, які подали заяву до РАГСу, щоб узаконити відносини.
Є один нюанс щодо віку осіб, які мають намір підписати шлюбний контракт. Якщо вони вже є подружжям, то визнаються повнолітніми. Тому вік нижче 18 років одного з них або обох не стає на заваді для того, щоб укласти договір. А ось на стадії, коли лише подано заяву до РАГСу, інтереси особи, якій ще немає 18 років, мають бути особливо захищені. Відповідно до ч. 2 ст. 92 СКУ потрібно пред'явити засвідчену нотаріусом згоду на підписання ним шлюбного договору з боку батьків чи опікуна.
Які питання можуть регулюватися пунктами шлюбного договору
Українська судова практика незаперечно доводить, що більшість шлюбних контрактів складено із порушеннями. Вони ставляться, зазвичай, до умов договорів. Щоб не допустити порушень норм законодавства, варто залучити до укладання угод досвідченого юриста, який спеціалізується у сфері сімейного права.
У Сімейному кодексі містяться чіткі вказівки, що може бути включено до умов договору між подружжям. Вони відносяться до:
- правового режиму майна, яким володіють, розпоряджаються подружжя (ст. 97);
- порядку користування житлом (ст. 98);
- виділення аліментів одному з подружжя (ст. 99).
Як можна змінити умови або припинити дію шлюбного контракту
У ч. 1 ст. 100 СКУ міститься пряма заборона на зміну умови укладеної подружжям угоди в односторонньому порядку. Однак це може бути зроблено:
- за взаємною згодою подружжя, яке вирішило змінити шлюбний договір (на підставі ч. 2 ст. 100) або взагалі припинити його дію (посилаючись на ч. 2 ст. 101). Потрібно, щоб нотаріус засвідчив відповідну заяву;
- через суд, якщо є підстави, передбачені ст. 102.
Шлюбний договір суд може також визнати недійсним, ґрунтуючись на с. 103 СКУ та норми Цивільного кодексу.
