ЗМІСТ
- Законні підстави для розірвання шлюбу
- Інші випадки, які є підставою на розірвання шлюбу
- Розлучення у разі смерті одного з подружжя
- Розлучення, якщо підставою є взаємна згода подружжя на розірвання шлюбу
- Розірвання шлюб, якщо підставою є заява одного з подружжя про розірвання шлюбу
- Підстава для розлучення - визнання шлюбу недійсним
Згідно з законодавством України, існує кілька законних підстав для розірвання шлюбу.
Перша і, мабуть, найбільш поширена підстава - це взаємна згода подружжя на розірвання шлюбу. Якщо обоє з подружжя прийшли до висновку, що їхній шлюб більше не може бути збережений, вони можуть подати спільну заяву про розірвання шлюбу до органів РАЦСу. Така процедура є відносно простою і швидкою.
Другою підставою є однобічна заява одного з подружжя про розірвання шлюбу. Це може статися, якщо один з подружжя ухиляється від сімейних обов'язків, зловживає алкоголем або наркотиками, завдає моральної шкоди або фізичного насильства іншому з подружжя чи дітям. У такому випадку суд може розірвати шлюб навіть за відсутності згоди іншого з подружжя.
Третя підстава - це визнання шлюбу недійсним. Це може статися, якщо шлюб був укладений з порушенням законодавства, наприклад, якщо один з подружжя вже перебував у шлюбі, або якщо шлюб був укладений під примусом.
Крім того, розірвання шлюбу може бути наслідком визнання одного з подружжя безвісно відсутнім або недієздатним.
Інші випадки, які є підставою на розірвання шлюбу
Окрім вже зазначених основних підстав для розірвання шлюбу в Україні, існують й інші випадки, коли можливе розлучення:
- Тривале психічне захворювання одного з подружжя. Якщо один з подружжя протягом тривалого часу страждає на психічне захворювання, яке унеможливлює спільне проживання, інший з подружжя може подати позов про розірвання шлюбу. Позов про розірвання шлюбу може подати здоровий з подружжя. У позові необхідно вказати, що психічне захворювання іншого з подружжя є тривалим і унеможливлює їхнє спільне проживання.
Суд призначає судово-психіатричну експертизу для встановлення факту тривалого психічного захворювання. Експертиза має визначити, чи дійсно психічний стан хворого подружжя є таким, що унеможливлює спільне проживання.
Суд викликає сторони, заслуховує їхні пояснення та досліджує докази, а також з'ясовує, чи вживалися заходи для лікування хворого подружжя. За результатами розгляду справи суд виносить рішення про розірвання шлюбу. Рішення суду про розірвання шлюбу набирає законної сили через місяць.
Після набрання рішенням суду законної сили, один з подружжя звертається до органу РАЦС для реєстрації розірвання шлюбу. Орган РАЦС видає свідоцтво про розірвання шлюбу.
- Зміна статі одним з подружжя. Якщо один з подружжя змінив свою стать, інший з подружжя має право подати позов про розірвання шлюбу.
Сама процедура розлучення у разі зміни статі одного з подружжя практично не відрізняється від попереднього випадку та включає аналогічні дії.
Засудження одного з подружжя до позбавлення волі на строк понад 3 роки. Якщо один з подружжя був засуджений до тривалого ув'язнення, інший з подружжя може ініціювати розірвання шлюбу і суд не має права йому відмовити у цьому випадку. Важливо, що при розірванні шлюбу через засудження одного з подружжя, суд також вирішує питання щодо поділу майна та визначення місця проживання дітей.Така процедура спрямована на захист прав того з подружжя, хто не був засуджений, та забезпечення його можливості розпочати нове життя.
- Фактичне припинення шлюбних відносин. Якщо подружжя фактично припинило спільне проживання та ведення спільного господарства протягом 3 років і більше, один з них може подати позов про розірвання шлюбу.
Факт припинення шлюбних відносин між подружжям може бути доведений наступними способами:
- Показання свідків, які підтверджують, що подружжя фактично припинило спільне проживання та ведення спільного господарства. Свідки можуть бути родичами, друзями, сусідами тощо.
- Довідки про реєстрацію місця проживання кожного з подружжя окремо.
- Квитанції, рахунки, чеки, які підтверджують ведення окремого господарства.
- Листування, СМС-повідомлення, які свідчать про відсутність спілкування між подружжям.
- Акти, складені представниками органів опіки та піклування, соціальних служб тощо, які підтверджують, що подружжя проживає окремо.
- Висновки психологічної, соціальної чи іншої експертизи, які встановлюють факт припинення шлюбних відносин.
- Будь-які інші докази, які можуть підтвердити, що подружжя фактично припинило спільне проживання та ведення спільного господарства протягом тривалого часу. Суд оцінює всі надані докази в сукупності та встановлює, чи дійсно мав місце факт припинення шлюбних відносин між подружжям
- Невиконання обов'язків по утриманню дитини. Якщо один з подружжя ухиляється від виконання своїх обов'язків по утриманню дитини, інший з подружжя може ініціювати розірвання шлюбу.
Важливо, що для розірвання шлюбу на підставі фактичного припинення шлюбних відносин, таке припинення має тривати не менше 3 років.
Як проходить розлучення у разі смерті одного з подружжя?
Розірвання шлюбу у разі смерті одного з подружжя має свої особливості і в основному шлюб припиняється одразу з моменту смерті одного з подружжя. Свідоцтво про смерть в такому випадку є єдиною підставою для припинення шлюбу.
Майно, нажите подружжям за час шлюбу, входить до складу спадщини померлого. Той з подружжя, хто пережив іншого, має право на обов'язкову частку в спадщині. Розмір обов'язкової частки становить половину того, що належало б кожному з подружжя при поділі майна в разі розірвання шлюбу.
Обов'язок по утриманню одного з подружжя припиняється з моменту смерті того, хто зобов'язаний був надавати утримання. Якщо один з подружжя помер, той, хто пережив, втрачає право на аліменти.
Якщо один з батьків помирає, опіку над дітьми здійснює той, хто залишився живим. Якщо обоє батьків померли, опіку над дітьми встановлює орган опіки та піклування.
Таким чином, смерть одного з подружжя автоматично припиняє шлюб, а майно та обов'язки переходять у спадок. Це важливо враховувати при врегулюванні питань, пов'язаних із розірванням шлюбу.
Як проходить розірвання шлюбу, якщо підставою є взаємна згода подружжя на розірвання шлюбу?
Розлучення за взаємною згодою подружжя в Україні є найбільш простою та швидкою процедурою. Основні етапи цього процесу – це подання спільної заяви про розірвання шлюбу, реєстрація розірвання шлюбу, поділ майна та вирішення питань щодо дітей.
Подружжя разом звертається до органу РАЦСу (Реєстрація актів цивільного стану) за місцем реєстрації шлюбу. У заяві подружжя повинно вказати, що вони дійшли згоди про розірвання шлюбу.
Орган РАЦС протягом місяця з дня подання заяви реєструє розірвання шлюбу. Подружжю видається свідоцтво про розірвання шлюбу.
Питання поділу майна, аліментів, місця проживання дітей вирішуються подружжям самостійно. Якщо виникають спори, ці питання можуть бути вирішені в судовому порядку.
Важливо, що при розлученні за взаємною згодою подружжя не потрібно доводити будь-які підстави для розірвання шлюбу. Достатньо лише спільного волевиявлення щодо припинення шлюбних відносин.
Така процедура є найбільш оптимальною, коли подружжя зберігає нормальні стосунки і може мирно вирішити всі питання, пов'язані з розлученням.
Як відбувається розірвання шлюбу, якщо підставою є заява одного з подружжя про розірвання шлюбу?
Розірвання шлюбу за заявою одного з подружжя має дещо іншу процедуру. Це подання позову до суду, розгляд справи в суді, винесення рішення та реєстрація розірвання шлюбу.
Один з подружжя подає позов про розірвання шлюбу до суду за місцем проживання відповідача. У позові необхідно вказати підстави для розірвання шлюбу.
Суд викликає подружжя на судове засідання та з'ясовує причини, через які шлюб більше не може бути збережений. Суд також вислуховує пояснення сторін та досліджує надані докази.
За результатами розгляду справи суд виносить рішення про розірвання шлюбу. Рішення суду про розірвання шлюбу набирає законної сили через місяць. Після набрання рішенням суду законної сили, один з подружжя звертається до органу РАЦС для реєстрації розірвання шлюбу. Орган РАЦС видає свідоцтво про розірвання шлюбу.
Важливо, що при розірванні шлюбу за заявою одного з подружжя суд також вирішує питання щодо поділу майна, визначення місця проживання дітей та стягнення аліментів.
В цілому, така процедура є більш тривалою та складною, оскільки потребує судового розгляду справи. Вона застосовується, коли між подружжям існують серйозні непорозуміння та конфлікти.
Підстава для розлучення - визнання шлюбу недійсним
Визнання шлюбу недійсним - це особливий вид припинення шлюбних відносин, коли шлюб вважається таким, що ніколи не існував. Це відбувається у випадках порушення умов укладення шлюбу або недієздатність одного з подружжя,
В законодавстві України вказано конкретні причини, які є підставами для визначення шлюбу недійсним.
- Шлюб був укладений з порушенням вимог закону (наприклад, один з подружжя вже перебував у шлюбі).
- Шлюб був укладений під впливом обману, насильства чи помилки.
- Один з подружжя на момент укладення шлюбу був визнаний недієздатним.
- Один з подружжя страждав на психічний розлад, який унеможливлював усвідомлення значення своїх дій.
Процедура визнання шлюбу недійсним доволі стандартна, якщо на це є законні причини. Позов про визнання шлюбу недійсним може подати один з подружжя, прокурор або інша зацікавлена особа. У позові необхідно вказати підстави для визнання шлюбу недійсним.
Суд викликає сторони, досліджує докази та встановлює наявність підстав для. За результатами розгляду справи суд виносить рішення про визнання шлюбу недійсним. Таке рішення суду має наслідком анулювання шлюбу з моменту його укладення.
Визнання шлюбу недійсним має суттєві відмінності від розірвання шлюбу. Зокрема, майно, набуте під час такого шлюбу, не вважається спільною сумісною власністю подружжя і ділиться вже зовсім по іншому, або не ділиться при розірванні шлюбу.